Квотування і ліцензування. Главная страница сайта Об авторах сайта Контакты сайта Краткие содержания, сочинения и рефераты

Квотування і ліцензування.


.

Читать реферат для студентов

Як вже зазначалося, в деяких випадках ЄС використовує кількісні обмеження імпорту і експорту товарів (наприклад, при імпорті деяких товарів з країн з неринковою економікою). Найбільш поширеною формою кількісних обмежень в даний час є квотування — встановлення для певного періоду часу граничних об'ємів імпорту (експорту) окремих товарів з розподілом об'ємних доль (квот) між конкретними імпортерами (експортерами). Квотування використовується і як міра тарифного регулювання, визначаючи граничні об'єми імпорту товарів, на які розповсюджуються тарифні преференції і тарифні винятки. Надання імпортерам (експортерам) права на імпорт (експорт) квотованого товару в межах розподілених між ними квот називається ліцензуванням.

Система квотування в Співтоваристві базується на загальній торговій політиці з урахуванням принципу вільного переміщення товарів усередині ЄС. Правовою основою квотування в ЄС виступає Регламент № 520/94, що встановлює одноманітні процедури для розподілу квот між імпортерами (експортерами). Регламент не діє відносно ряду сільськогосподарських продуктів, а також відносно текстильних і деяких інших товарів, регульованих спеціальними торговими правилами ЄС.

Загальний порядок розподілу квот виглядає таким чином: Комісія публікує повідомлення про відкриття квоти в Офіційному віснику ЄС, вказуючи при цьому метод розподілу квоти, умови видачі ліцензій, строки подачі заяв на видачу ліцензій, список уповноважених органів держав-членів, які розглядають заяви. Розподіл квот проводиться серед компаній-претендентів, що отримали ліцензії (ліцензіатів), або одноразово, або поетапно. Нерозподілені і невикористані квоти підлягають повторному розподілу Комісією.

Розподіл квот проводиться одним з методів, передбачених Регламентом, або шляхом комбінації цих методів, або будь-яким іншим прийнятним способом. Регламент передбачає три методи: традиційного розподілу, розподілу в порядку надходження заяв і пропорційний.

Метод традиційного розподілу полягає в тому, що квоти на імпорт (експорт) товарів в пріоритетному порядку розподіляються між так званими «традиційними» імпортерами (експортерами). Традиційними вважаються ті імпортери (експортери), які можуть довести, що протягом певного попереднього періоду часу вони регулярно імпортували (експортували) товари даного виду. Критерії визначення традиційних імпортерів (експортерів) встановлюються Комісією у кожному конкретному випадку після узагальнення всіх поданих заяв. Якщо сукупний об'єм імпорту (експорту) квотованого товару, що міститься в заявках імпортерів (експортерів), визнаних традиційними, перевищує об'єм виділеної квоти, частини кожного з цих імпортерів (експортерів) визначаються пропорційно їх об'ємів імпорту (експорту) даного товару протягом попереднього періоду імпорту (експорту). У випадку, якщо між традиційними імпортерами (експортерами) квота розподілена не повністю, Комісія залучає інших ліцензіатів в порядку надходження їх заяв.

Метод розподілу квот в порядку надходження заяв полягає в тому, що претенденти, які першими подали заяви на виділення квоти, першими отримують ліцензії. Кількість квотованого товару є однаковою для всіх ліцензіатів та встановлюється Комісією залежно від конкретного виду квотованого товару. Після повного використання ліцензіатами їх квот вони можуть звернутися з повторними заявами.



При розподілі квот пропорційним методом уповноважені органи держав-членів інформують Комісію про кількість поданих заяв і про запитувану в них кількість товару. На основі цієї інформації Комісія розподіляє квоти пропорційно поданим заявам.

Ліцензії дійсні на всій території ЄС, за винятком випадків, коли вони видані для окремих держав-членів або регіонів ЄС. Загальний термін дії ліцензій — чотири місяці.

В цілях співпраці Комісії і держав-членів в процесі розподілу квот Регламент створює комітет з квотування, що складається з представників держав-членів і засідає під головуванням представника Комісії. Комітет приймає рішення кваліфікованою більшістю. У разі суперечності між позиціями комітету і Комісії, питання виноситься на обговорення Ради. Рада, діючи кваліфікованою більшістю, може протягом одного місяця прийняти рішення, відмінне від рішення Комісії.

Ліцензування в даний час застосовується також для деяких продуктів сільського господарства на підставі Регламенту № 1291/2000. Імпортери (експортери) звертаються за отриманням ліцензій до національних сільськогосподарських адміністрацій, які, у свою чергу, направляють запити в Комісію. Комісія у формі регламентів приймає рішення про розподіл ліцензій. Особи, що запитали ліцензію, мають право оскаржити регламент Комісії. Видача ліцензій на основі регламентів Комісії проводиться національними адміністраціями.


Другие страницы сайта


Для Вас подготовлен образовательный материал Квотування і ліцензування.

5 stars - based on 220 reviews 5
  • Б) Военно-морские операции невоенного характера
  • План і передбачення».
  • Момент силы относительно произвольного центра, оси.
  • Факторов
  • Младенчество: базальное доверие—базальное недоверие
  • Эпигенетический принцип
  • Основні положення меді-маркетингу.
  • Центр параллельных сил.