Переробна спроможність гірки Главная страница сайта Об авторах сайта Контакты сайта Краткие содержания, сочинения и рефераты

Переробна спроможність гірки


.

Читать реферат для студентов

Переробну спроможність сортувальної гірки визначаємо за формулою, ваг:

1440·a-Tтех

nсг= __________________·m, (2.18)

b·tг· (1+p)

де Tтех – час на технологічні перерви та зайнятість гірки додатковою роботою протягом доби, коли вона не виконує розформування составів, хв.;

tг- величина гіркового інтервалу, хв., згідно графіку роботи гірки;

a, b, p- коефіцієнти, які враховують відповідно ворожість та взаємне розташування ПП і СП, відмову технічних засобів повторну переробку, (додаток А).

Отже, переробна спроможність гірки відповідає або не відповідає обсягу сортувальної роботи станції згідно таблиці 1.3 і має (або ні) резерв.

, (2.19)

. (2.20)

Для перевірки даних та отримання інших показників гіркової технології доцільно використовувати програму у комп’ютерному класі „расчет показателей сортировочной горки”.

2.6 Нормування тривалості операцій закінчення формування составів на витяжних коліях та гірці

Технологічний час на закінчення формування состава одногрупного поїзда, який накопичився на одній колії сортувального парку, визначаємо за формулою (2.21):

T = T + T , (2.21)

де TПТЄ - технологічний час на виконання операцій, які зв’язані з розставленням вагонів згідно з ПТЕ, хв.;

Tпідт - час на підтягування вагонів з боку витяжної колії сортувального парку, хв.

T = В+Е·m, (2.22)

де В,Е - нормативні коефіцієнти, значення яких залежать від середнього числа відчепів в місцях розбіжності поздовжніх осей автозчепу або постановки вагонів прикриття (додаток А);

m – найбільша величина складу поїзда, який формується, ваг.:

Tпідт= 0,08·m, (2.23)

Технологічний час на закінчення формування збірного поїзда, який накопичується на одній колії, визначаємо за формулою, хв.:

T збзф = Tс + Tзб, (2.24)

де Tс – тривалість сортування вагонів осаджуванням або підштовхуванням по коліях сортувального парку, хв.:

Tс = А·gс + Б·m, (2.25)

де А,Б – нормативні коефіцієнти, які залежать від способу та умов сортування вагонів при середньому уклоні витяжної колії (додаток А);

gс – число відчепів у составі збірного поїзда, який накопичився перед початком формування;

m - середнє число вагонів, яке входить у состав збірного поїзда, визначаємо як відношення від ділення добового вагонопотоку на число поїздів, які формуються.

Тривалість збирання вагонів на колію формування

Tзб = 1,8·P + 0,3·mзб , (2.26)

де P – число колій, з яких здійснюється переставлення вагонів,



P = k – 1, (2.27)

де m зб– кількість вагонів, які переставляються на колію збирання состава, який формується; m зб= ;

k – середнє число груп в одному составі збірного поїзда (згідно статистичних даних).

Технологічний час для закінчення формування двогрупного поїзда при накопиченні “хвоста” і “голови” на окремих коліях визначається за формулою

Т дв зф= Т пте гол + Т пте хв , (2.28)

де Тпте гол ,Т пте хв – тривалість виконання операцій для розставлення вагонів згідно ПТЕ відповідно головної і хвостової частин состава , хв.:

Тпте гол = И + Ж·mг’, (2.29)

де Ж,И - нормативні коефіцієнти, які залежать від Pо (додаток Б);

mг’ – кількість вагонів, що формуються для головної частини.

Тпте хв визначають згідно з формулою (2.22).

Час переставлення состава із сортувального парку до парку відправлення ( ) і на повернення локомотива з парку на маневрову витяжку (Т ) визначається за формулами, хв.

Т +Т , (2.30)

Тпл = . (2.31)


Другие страницы сайта


Для Вас подготовлен образовательный материал Переробна спроможність гірки

5 stars - based on 220 reviews 5
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 131 страница
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 121 страница
  • Лекція 11. Ціни та ціноутворення.
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 114 страница
  • Коксование, разложение при высокой температуре без доступа воздуха твердых и жидких горючих ископаемых с образованием летучих веществ и твердого остатка - кокса. Последний находит широкое применение
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 115 страница
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 135 страница
  • ID3 YTCON(13)TIT2_яю! B @ 8 0 :  A Q ­ @ 5 : @ 0 A = > | vk.com/kidsmusichitTPE1яю- < 8 ; 8 127 страница