ЗАПАМ’ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ СИСТЕМИ ГАЦ-КР Главная страница сайта Об авторах сайта Контакты сайта

ЗАПАМ’ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ СИСТЕМИ ГАЦ-КР


.

Лабораторна робота № 12

Мета роботи

Вивчити принцип роботи та порядок запису в запам’ятовуючий пристрій системи ГАЦ-КР.

12.1. Короткі відомості з теорії

Запам’ятовуючий пристрій (ЗП) в системі ГАЦ-КР призначений для зберігання інформації про відчепи (номер відчепа, кількість вагонів у відчепі, маршрутне завдання), що перебувають між горбом гірки й останніми стрілками маршрутів, видачі команд на формування коду адреси чергового відчепа й переведення стрілок, передачі інформації про відчеп в блок накопичування друку. Запам’ятовуючий пристрій, схема якого наведена на рис. 12.1, включає комірки пам’яті, кожна з яких складається із блоків БП1 і БП2.

Пошук вільної комірки ЗП починається з моменту надходження завдання в реєстратор. При цьому через тилові контакти реле запису кількості вагонів і номера відчепів ЗКВ, реле запису інформації про маршрут ЗИ й фронтовий контакт реле завдання номера відчепу ОЗН подається живлення в коло вмикання реле Я в блоках БП1. Схема побудована так, що спрацювати може тільки одне реле Я в вільній комірці, яка має найменший номер. Реле Я блокується, вмикає свої повторювачі 1Я та 2Я в блоках 13У1 і 1ЗУ2 та видає команду на формування коду адреси.

Реле 1Я й 2Я з’єднують обмотки інформаційних реле (1С–6С) блоків БП1 і БП2 з виходами реєстратора й лічильників, а також вмикають реле запису інформації ЗИ. Останнє розмикає кола пошуку вільної комірки блоків ЗП (контакти 11-13) і живлення реле ОЗН, але воно зберігає коло блокування до завдання номера черговому відчепу. Це дає можливість операторові замінити завдання до вступу відчепа на головну стрілку.

Маршрутне завдання надходить у блок 13У2 з виходів реєстратора й фіксується за допомогою реле 1С–6С, які не блокуються до вступу відчепа на головну стрілку (реле Д у блоці БП1 під струмом).

Інформація про номер відчепа надходить у блок 13У1 з виходів лічильника номерів відчепів і фіксується за допомогою реле 1Д, 2Д, 4Д, 1E, 2Е, 4Е, 8Е, а інформація про кількість вагонів у відчепі фіксується за допомогою реле 1Д, 1E, 2Е, 4Е, 8Е блока 13У2.


Рис. 12.1. Схема запам’ятовуючого пристрою системи ГАЦ-КР


Коло живлення інформаційних реле проходить через фронтовий контакт реле запису кількості вагонів ЗКВ, що спрацьовує під час повного проходження відчепа по контрольній дільниці або у разі виявлення неправильного розчеплення, коли контрольна дільниця звільнилася і контроль проходження відчепу відсутній.

Під час вмикання інформаційних реле вимикається реле З блока БП1 (23У1), що позбавляє живлення реле зайнятості комірки ЗП. Останнє розмикає коло блокування реле Я й перемикає коло його вмикання в обхід даної комірки. До вмикання реле ЗЯ вмикання реле Я даної комірки виключається.



Реле Я вимикає свої повторювачі й відключає обмотки інформаційних реле від входів блоків ЗП. По команді з блоку визначення відповідності маршрутів або блока накопичування друку вмикається реле Д, яке розмикає кола блокування інформаційних реле, ЗП звільняється від інформації, вмикається реле ЗЯ для чергового пошуку вільної комірки ЗП.

Якщо у відчепі фактично кількість вагонів менше ніж було задано у маршрутному завданні, то в ЗП після фіксації моменту відриву записується фактичне кількість вагонів, що відділилось від потяга. Для частини, що залишилася, відшукується вільна комірка ЗП, в яку записується повторно номер і маршрутне завдання для частини відчепу, що повинна відділитися.

12.2. Порядок виконання роботи

1. Вивчити принцип роботи схеми запам’ятовуючого пристрою ГАЦ-КР.

2. Розібрати порядок запису в комірку ЗП інформації про відчепи.

3. Описати коротко призначення основних реле схеми.

4. Відповісти на контрольне запитання.

12.3. Зміст звіту

1. Схема запам’ятовуючого пристрою ГАЦ-КР.

2. Призначення основних реле схеми ЗП.

3. Описання алгоритму запису в комірку ЗП інформації про відчепа.

12.4. Контрольні запитання та завдання

1. Коли починається пошук вільної комірки ЗП?

2. Робота ЗП під час пошуку вільної комірки.

3. Як реалізується можливості заміни завдання в ЗП?

4. Чому маршрутне завдання відчепа не блокується до його вступу на головну стрілку?

5. У яких випадках і для чого вмикається реле ЗКВ?

6. Яке призначення реле ЗЯ?

7. Коли починається пошук наступної вільної комірки ЗП?

8. Порядок запису в ЗП, якщо у відчепі фактична кількість вагонів менша ніж було задана в маршрутному завданні.

9. Скільки чарунок пам’яті у ЗП?

10. З якими блоками ГАЦ-КР і як зв’язана схема ЗП?


Лабораторна робота № 13

СХЕМА ФОРМУВАННЯ КОДУ АДРЕСИ Й АЛГОРИТМ ТРАНСЛЯЦІЇ КОДУ АДРЕСИ

Мета роботи

Вивчити роботу схеми формування коду адреси та алгоритм трансляції коду адреси в системі ГАЦ-КР.

13.1. Короткі відомості з теорії

Блок формування коду адреси (ФКА), схема якого наведена на рис. 13.1, перетворює номер комірки ЗП, обраної для запису інформації про черговий відчеп, із десяткової системи у двійкову й передає його в пристрій трансляції коду адреси.

Реле Я зайнятої комірки (1ЗУ1-7ЗУ1) вмикає відповідні реле 1АД, 2АД і 4АД так, щоб закодувати номер комірки у двійковому численні: № 1 – 1АД, № 2 – 2АД, № 3 – 1АД і 2АД й т. д. Через фронтові контакти цих реле і реле Я одержують живлення реле 1Я та 2Я зайнятої комірки ЗП, після чого вона готова до прийому інформації (див. рис. 13.1).

Рис. 13.1. Схема формування коду адреси

Інформація із ФКА поступає в блок трансляції коду адреси, схема якого наведена на рис. 13.2, за умови закінчення формування коду адреси (реле 1АД, 2АД, 4АД під струмом) і готовності комірки ЗП до прийому інформації (реле 1Я й 2Я по колу 11 вмикають реле ЗИ, що показано на рис. 12.1). Реле 1АД, 2АД, 4АД на рис. 13.1 блока ФКА вимикаються після запису в ЗП інформації про кількість вагонів у відчепі, коли реле ЗЯ вимикається й позбавляє живлення реле Я. Код адреси комірки ЗП із ФКА через контакти реле 1АД, 2АД, 4АД передається в блок трансляції головної стрілки 1 ТГ1(1), що показаний на рис. 13.2, за умови відсутності її автоматичного повернення (реле 1АВ під струмом). Ця інформація фіксується інформаційними адресними реле 1А, 2А і 4А, а також стрілочними керуючими реле ПУ і МУ, які розмикають коло вмикання реле контролю наявності інформації ЗА. Однак це реле зберігає коло блокування по верхній обмотці до збігу інформації, переданої із ФКА й зафіксованої інформаційними реле. Вимикання реле ЗА готовить коло вмикання інтервального реле И, що одержує живлення в момент вступу відчепа в зону головної стрілки 1, коли вимикається реле контролю вільності зони ПКР (реле на рис. 13.2 не показано). Тиловий контакт реле ПКР замикає коло живлення реле П, яке вмикає реле И. Реле П блокується і замикає кола вмикання й блокування реле З, блокування інформаційних реле, а також готовить коло для вмикання реле И в блоці наступної зони ТГ2 дільниці 1МА ТГ2(1МА). Схема колійного розвитку показана на рис. 7.1.

Таким чином, під час вступу відчепа в активну зону в блоці цієї зони спрацюють реле автомата спостереження И, З, П та інформаційні реле. Реле 3 розмикає коло живлення реле К, а те розмикає коло вмикання реле И й відключає обмотки інформаційних реле від входів блока ТГ1(1). Надходження нової інформації в цей блок до звільнення відчепом зони головної стрілки й вступу його в наступну зону виключається.

Якщо команда на переведення стрілки 1 відповідає її положенню (реле МУ під струмом), то по колу відповідності вмикається реле К блока ТГ2(1МА). Контакти реле К замикають кола вмикання адресних реле 1А, 2А і 4А й реле відповідності СА в блоці ТГ2(1МА). Реле СА підключає реле ПУ й МУ цього блоку до контакту комірки ЗП, що фіксує положення наступної в маршруті стрілки 2.

Комірку ЗП вибирають контакти адресних реле 1А, 2А і 4А. Наприклад, для вибору комірки 1ЗУ повинно спрацювати реле 1А, що відповідає двійковому числу 1 (001). Обмотка реле МУ підключається до фронтового контакту 2С, а обмотка ПУ до тилового, що відповідає «стрілочному» коду. Аналогічно з’єднуються блоки трансляції всіх перших за стрілками безстрілочних дільниць. За першою стрілкою маршруту таких дільниць дві, за другою – чотири й т. д. Причому стрілочні керуючі реле одержують живлення тільки в блоках тих дільниць, у яких спрацювали реле СА.

Після вмикання всіх інформаційних реле вимикається реле ЗА блока ТГ2 (1МА), замикає свій контакт у колі обмотки реле И, після чого цей блок готовий до фіксації вступу відчепа на ділянку 1МА.


Рис. 13.2. Схема трансляції коду адреси


За умови невідповідності команди на переведення стрілки її положенню (реле МУ під струмом) інформація із блока ТГ1(1) передається в блок наступної зони за фактичним положенням стрілки тільки при вступі відчепа в зону стрілки 1, оскільки спрацьовує реле И блока ТГ1(1), коли стрілка 1 вже не може бути переведена. У цьому випадку через фронтовий контакт реле И, тиловий контакт ПУ (вивід 118) по колу 7 створюється коло вмикання реле К у блоці ТГ2(1ПА), що підключає до входів цього блоку обмотки інформаційних реле й реле автомата спостереження. Інформаційні реле спрацьовують, але реле ПУ й МУ до відповідної комірки не підключаються, тому що в блоці ТГ2 (1ПА) реле відповідності СА не вмикається.

Під час подальшої трансляції, коли адресні реле СА в блоках ТГ не спрацьовують, звертання до ЗП за командами на переведення стрілок не відбувається, і відчеп слідує за маршрутом попереднього відчепа, якщо черговий поворотом рукоятки не змінить маршрут. Із вступом відчепу на ділянку 1МАП, коли ділянка 1СП (на рис. 13.2 не показана) ще зайнята, у блоці ТГ2(1МА) спрацьовують реле П і И. Реле И блокується й замикає контакти в колах блока ТГ2(1МА) та реле СИ блока ТГ1(1). Реле 3 блока ТГ2 (1МА) не може спрацювати до вимикання реле И в блоці ТГ1(1), а реле СИ вмикається й розмикає коло блокування реле И в блоці ТГ1(1). Реле И вимикається, розмикає кола блокування інформаційних реле й одне з кіл реле З, а своїм тиловими контактом замикає кола вмикання реле З й блокування реле П блока ТГ2(1МА).

Під час звільнення відчепом зони стрілки 1 реле ПКР спрацьовує, вмикає реле П блока ТГ1(1), а останнє вмикає реле И та З, яке тиловим контактом вмикає реле К. Блок ТГ1(1) вертається у початковий стан і готується до прийому інформації.

Під час подальшого руху відчепа по активних зонах передача й прийом інформації, а також робота реле автомата спостереження відбуваються аналогічно розглянутому.

13.2. Порядок виконання

1. Ознайомитися зі схемами блоку формування коду адреси та блоку трансляції коду адреси.

2. Вивчити алгоритм трансляції коду адреси на прикладі блоків стрілки 1 і дільниці 1МА.

3. Відповісти на контрольні запитання та завдання.

13.3. Зміст звіту

1. Схема формування коду адреси.

2. Схема трансляції коду адреси.

3. Коротке описання призначення й роботи схеми формування коду адреси.

4. Алгоритм трансляції коду адреси на прикладі блоків стрілки 1 і 1МА.

5. Відповідь на контрольне запитання (за завданням викладача).

13.4. Контрольні запитання та завдання

1. Яким чином ФКА перетворює інформацію про відчепу з десяткової системи у двійкову?

2. За яких умов інформація із ФКА потрапляє в пристрої трансляції коду адреси?

3. Яким чином виключається надходження нової інформації в ФКА до звільнення відчепом зони головної стрілки?

4. Коли можливе надходження нової інформації у ФКА?

5. Що відбувається у разі невідповідності команди на переведення стрілки її положенню?

6. У якому випадку відбувається звертання до ЗП?

7. Призначення реле З, П та К.

8. Призначення реле СИ.

9. Призначення реле 3А та СА.

10. Що відбудеться у разі спроби чергового по гірці скасувати або змінити маршрут відчепу?

11. Як відбувається звільнення блока ТГ1?

12. Як схемою трансляції коду адреси фіксується розчеплення?

13. Як схемою трансляції коду адреси фіксується нагін?

14. Робота схем формування й трансляції коду адреси у разі нагоні?

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

Основний

1. Сапожников, В. В. Станционные системы автоматики и телемеханики [Текст]: учебн. для вузов ж.-д. трансп. / В. В. Сапожников, Б. Н. Ёлкин, И. М. Кокурин. – М.: Транспорт, 2000. – 432 с.

2. Телеуправление стрелками и сигналами [Текст]: учебн. для вузов ж.-д. трансп. / за ред. А. С. Переборова. - М.: Транспорт, 1981. – 390 с.

3. Казаков, А. А. Станционные устройства автоматики и телемеханики [Текст]: учебник для техникумов ж.-д. трансп. / А. А. Казаков, В. Д. Бубнов,
Е. А. Казаков. – М.: Транспорт, 1990. – 431 с.

4. Модин, Н. К. Механизация и автоматизация станционных процессов [Текст] / Н. К. Модин. – М.: Транспорт, 1988. – 212 с.

Додатковий

5. Бузанов, С. П. Проектирование механизированных и автоматизированных сортировочных устройств. [Текст]: учеб. для вузов ж.– д трансп. / С. П. Бузанов, А. М. Карпов, М. А. Рыцарев. – М.: Транспорт, 1965.– 232 с.

6. Сагайтис, В. С. Устройства механизированных и автоматизированных сортировочных горок [Текст]: справочник / В. С. Сагайтис, В. Н. Соколов. - М.: Транспорт, 1988. – 208 с.


ЗМІСТ

Лабораторна робота № 7

СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СВІТЛОФОРАМИ ...................... 3

Лабораторна робота № 8

СХЕМИ КЕРУВАННЯ ГІРКОВИМИ СТРІЛОЧНИМИ

ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ ......................................................................... 9

Лабораторна робота № 9

ВИМІРЮВАННЯ ФАКТИЧНОЇ ШВИДКОСТІ ТА

ПРИСКОРЕННЯ РУХУ ВІДЧЕПУ.......................................................... 20

Лабораторна робота № 10

СИСТЕМА ГІРКОВОЇ АВТОМАТИЧНОЇ ЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ

З КОНТРОЛЕМ РОЗПУСКУ ВІДЧЕПІВ (ГАЦ-КР)............................... 29

Лабораторна робота № 11

ПРИСТРІЙ КОНТРОЛЮ ГОЛОВНОЇ ЗОНИ СИСТЕМИ ГАЦ-КР...... 40

Лабораторна робота № 12

ЗАПАМ'ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ СИСТЕМИ ГАЦ-КР..................... 48

Лабораторна робота № 13

СХЕМА ФОРМУВАННЯ КОДУ АДРЕСИ

Й АЛГОРИТМ ТРАНСЛЯЦІЇ КОДУ АДРЕСИ..................................... 51

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК............................................................... 56


Навчальне видання

Разгонов Адам Пантелійович

Профатилов Володимир Іванович

Дунаєв Дмитро Володимирович

Журавльов Антон Юрійович


Другие страницы сайта


Для Вас подготовлен образовательный материал ЗАПАМ’ЯТОВУЮЧИЙ ПРИСТРІЙ СИСТЕМИ ГАЦ-КР

5 stars - based on 220 reviews 5
  • СИСТЕМА ИММУНОБИОЛОГИЧЕСКОГО НАДЗОРА
  • Оценка устойчивости многоэтажного железобетонного здания с большой площадью остекления в условиях землетрясения
  • Либеральное, социальное и социалистическое правовое государство
  • Экологические последствия воздействия человека на растительный мир
  • Барьеры общения, возникающие при вступлении в контакт партнеров делового общения
  • Аллергические реакции типа I
  • АДАПТИВНЫЕ ПРОЦЕССЫ ПРИ ТРЕНИРОВКЕ
  • В гуморальном иммунном ответе эффекторными клетками являются В-лимфоциты. Регуляцию антителообразования осуществляют Т-хелперы и Т-супрессоры.