Англія у післявоєнний період Главная страница сайта Об авторах сайта Контакты сайта

Англія у післявоєнний період


.

США

Це єдина країна, що за період війни зміцнила економіку та міжнародне становище. Національний дохід країни збільшився втричі. Після війни США виробляли 60 % світової промислової продукції, їх частка становила 2/3 золотого запасу світу і 1/3 експорту економічно розвинених держав. Найменшими були втрати людських ресурсів: 415 тис. осіб загинули і 671 тис. - були пораненими.

Збільшилися обсяги промислового виробництва. Так, за 1939- 1944 рр. виплавляння сталі зросло на 70 %, електросталі та легованої сталі - більш ніж у 4 рази, прокату - на 56,7 %, видобуток кам'яного вугілля - на 60 %, а коксівного - в 4 рази, нафти - на 35 %. Динамічно розвивалися кольорова, хімічна, електротехнічна, нафтопереробна, автомобільна, літакобудівна і суднобудівна галузі. Було виготовлено 296,1 тис. літаків, 86,5 тис. танків, 233 тис. гармат, 14 263 тис. кулеметів, автоматів, гвинтівок тощо. В усіх галузях застосовували механізацію, автоматизацію, стандартизацію, спеціалізацію. Разом з тим, почався дефіцит споживчих товарів, що призвело у 1942 р. до встановлення карткової системи.

Війна стимулювала розвиток сільськогосподарського виробництва, обсяги якого за 1939-1944 рр. зросли на 36 %. Технічний прогрес зумовив підвищення продуктивності праці. Фермери повністю забезпечували населення продовольством (один фермер "годував" 11 осіб), а також експортували сільськогосподарську продукцію в десятки країн світу. Одночасно продовжувалося банкрутство ферм (з 1940 до 1945 p. - 281 тис. господарств), з'явилося 44 тис. нових великих ферм.

США збільшили обсяги вивезення товарів і капіталу. Так, до війни щорічно експортували 3 млрд дол., у 1944 р. - 14 млрд. Лише поставки за ленд-лізом оцінено в 46,7 млрд дол. Особливо активно американський капітал проникав у країни Британської співдружності (Канаду, Індію, Австралію тощо). Згідно з ухвалою Бреттон-Вудської конференції у 1944 р. долар використовували як міжнародну резервну валюту та світові гроші.

Важливими стимулювальними чинниками економічного зростання були такі: збільшення інвестицій до 76 млрд дол., у тому числі державних - до 33 млрд, або близько 44 % від загальної суми; зростання державного регулювання економіки, у тому числі замовлень на 175 млрд дол. за 1940-1944 pp., встановлення контролю за цінами на стратегічні товари, постачання підприємств сировиною, енергоносіями тощо; технічна модернізація промисловості; концентрація виробництва, зокрема в хімічній, металургійній, газонафтовій, машинобудівній галузях.

Перехід до мирного виробництва спричинив зменшення обсягів промислового виробництва. Скоротився випуск продукції в галузях, пов'язаних з військовими потребами, зокрема у сталеварній, авіаційній, суднобудівній, хімічній. Підвищений попит населення на товари широкого вжитку стимулював розвиток текстильної, харчової, шкіряної, нафтової галузей, розширення житлового будівництва.



Важливе значення для становлення мирної економіки мало державне регулювання суспільного виробництва: було збільшено державні замовлення, у процесі реконверсії розпродано 2800 держпідприємств і надано субсидії приватним фірмам, зменшено податки на 6 млн дол. Згідно з Актом про зайнятість (1946 р.) держава зобов'язувалася забезпечити максимальну зайнятість, масштаби виробництва і купівельну здатність населення. Передбачалися заходи щодо організації громадських робіт і стимулювання бюджетної політики. Актом про реорганізацію законодавства (1946 р.) запроваджено на початку кожної регулярної сесії Конгресу виступ президента з доповіддю про економічний стан країни і заходи щодо його регулювання. Програма дій уряду охоплювала аналіз наявного рівня зайнятості, виробництва і купівельної спроможності, економічну програму федерального уряду, умови її виконання, рекомендації нового законодавства. Одночасно скасування державного контролю за цінами, ухвалення в 1947 р. закону Тафта - Хартлі про обмеження прав працівників на страйки та посилення впливу держави над профспілками загострили соціальну напругу в країні. Вже восени 1948 р. розпочалася перша в повоєнний період циклічна криза перевиробництва.

Позитивно на економічний розвиток США вплинули соціальна політика президента Г. Трумена (1945-1953), що забезпечила збільшення погодинної оплати праці до 0,75 дол., страхових виплат і пенсій, обсягів будівництва житла; план Маршалла, що зміцнив американські економічні позиції в Європі; війна у Кореї (1950-1953), що посилила державне втручання в економіку країни і сприяла інвестуванню 30 млрд дол. у промисловість. У результаті середньорічні темпи промислового виробництва становили 5,85 %.

Світове господарство до кінця 1950-х років характеризувалось економічною та політичною перевагою США. Американські економісти, взявши за основу кейнсіанську теорію, обґрунтували концепції державного планування та регулювання світового господарства. Серед них - програми створення "світового картелю" під егідою американського капіталу, здатного, на їх думку, регулювати світову економіку; плани створення "всесвітнього альянсу" і "всесвітнього уряду" для міжнародної координації національних економічних систем.

Людські втрати в роки Другої світової війни порівняно з іншими країнами незначні - 245 тис. осіб убитих і 278 тис. покалічених. Економічні збитки були відчутнішими - близько 1 /4 національного багатства країни (7,3 млрд ф. ст.). Видатки на військові потреби становили понад 25 млрд ф. ст. У 1945 р. внутрішній державний борг збільшився за 1939-1945 рр. з 7,24 до 21,5 млрд ф. ст., зовнішній борг - до 3,4 млрд ф. ст. Велика Британія втратила третину закордонних інвестицій, 1/3 торгового флоту. Промислова продукція становила 90 % від рівня 1937 р., у бавовняній галузі спад становив 50 %, у вугільній - 16 %. Проте обсяг військової промисловості збільшився у 5 разів. Велика Британія налагодила масове виробництво літаків, танків, гармат, інших видів зброї та боєприпасів. Виробництво сільськогосподарської продукції скоротилося наполовину. Через нестачу трудових ресурсів припинився обробіток землі на 1,5 млн га.

Велика Британія втратила вплив на міжнародних торгових і фінансових ринках. Частка країни у світовому експорті скоротилася за 1937-1947 рр. із 11,3 до 9,8 %. У1946 р. дефіцит платіжного бюджету досяг 4 млрд ф. ст. Однією з причин цього становища було досягнення незалежності в повоєнні роки такими британськими колоніями, як Бірма, Індія, Цейлон.

Велика Британія посилила економічну залежність від США через постачання, за ленд-лізом, техніки, зброї, продовольства вартістю до 10 млрд дол. Крім цього, США посилили економічні позиції на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії, де історично панувала Велика Британія.

Економіка Великої Британії була відбудована до 1948 р. Промислове виробництво досягло довоєнного рівня. Але "старі галузі" так і не відродилися.

Упродовж другої половини 1940-х років розвиток національної економіки Великої Британії характеризувався посиленням державного регулювання економіки. Програма уряду лейбористів (1945-1951) з назвою "Обличчям до майбутнього" проголошувала створення "соціалістичної співдружності Великої Британії", формування змішаної економіки, що поєднувала б приватне та державне підприємництво. Реалізація цієї програми охопила систему заходів і мала певні результати.

Шляхом націоналізації було створено потужний державний сектор. У 1945-1948 рр. націоналізовано Банк Англії, такі галузі, як вугледобувна, газова, частково металургійна, електроенергетична, внутрішній транспорт, цивільна авіація, зв'язок. Це були низькорентабельні галузі, модернізація яких потребувала значних державних інвестицій. Власники отримали 4 млрд ф. ст. компенсації та 66 млн ф. ст. за відмову від подальшого освоєння надр. На початку 1950-х років уряд консерваторів частково денаціоналізував (шляхом прямого продажу підприємств) чорну металургію.

Уряд лейбористів вважав, що націоналізація сформує умови для планування економіки. З цією метою було створено два планових органи - Раду національних інвестицій і Комітет емісії капіталів, а також Планове економічне управління, що розробило річні кон'юнктурні прогнози та чотирирічний план на 1949-1952 рр., за яким стимулювання інвестицій мало забезпечити безкризовий розвиток англійської економіки.

Обмежуючи владу монополій, уряд прийняв антимонопольний закон 1948 р., що перешкоджав утворенню трестів, концернів, конгломератів.

З метою розв'язання продовольчої проблеми в 1947 р. ухвалено чотирирічну програму, що гарантувала мінімальні ціни та субсидії для інтенсифікації виробництва. У 1950-1952 рр. сільськогосподарське виробництво зросло вдвічі порівняно з довоєнним, але Велика Британія залишалася країною - імпортером продовольства і сировини. Переважали ферми на орендованій землі площею до 16 га. Основну товарну продукцію виробляли ферми, які мали у своєму розпорядженні понад 60 га, їх кількість становила приблизно четверту частину.

Ліквідація дефіциту держбюджету та платіжного балансу базувалася на програмі суворої економії, що передбачала збільшення податків і скорочення державних видатків на соціальні потреби. Так, уряд почав примусово регулювати заробітну плату, а в 1948 р. - "заморозив" її.

З метою поліпшення фінансового становища Велика Британія змушена була взяти В США кредит у 4,4 млрд дол. Після виплати 650 млн дол. боргів, за ленд-лізом, (на купівлю американських товарів протягом 5 років) товарний кредит становив фактично 3,75 млрд дол. з розрахунку 2 % річних упродовж 50 років. Оскільки в США в 1946 р. відмінено державний контроль за цінами, кредит було використано у цьому ж році. Велика Британія також зобов'язалася здійснювати вільний обмін фунта стерлінгів на долар, ця спроба в липні 1947 р. була невдалою. Таким чином, Велика Британія була змушена приєднатися до плану Маршалла. Допомога оцінювалася в 2,7 млрд дол., з яких лише 0,4 млрд дол. як позика за умови американського контролю, інші - продовольство. Під тиском США Велика Британія в 1949 р. провела девальвацію фунта стерлінгів з 4,08 до 2,3 дол. Це розширило експортні можливості англійських компаній, одночасно обмежило роль фунта стерлінгів як міжнародної валюти та сприяло зростанню цін на внутрішньому ринку.

Стимулювальним чинником стала мілітаризація економіки, пов'язана із входженням країни в 1949 р. до Північно-Атлантичного союзу (НАТО) та військовими замовленнями США у зв'язку з війною в Кореї.


Другие страницы сайта


Для Вас подготовлен образовательный материал Англія у післявоєнний період

5 stars - based on 220 reviews 5
  • Глава 12. Организация проектирования и изготовления пожарной техники 1 страница
  • Глава 15
  • Алгоритм. 1. Сформировать ТР и подготовить ТАР
  • ГЛАВА 13. ПАТОФИЗИОЛОГИЯ ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ
  • Дезадаптация учащихся начальной школы: её причины, методика определения и коррекция 4 страница
  • Глава 21
  • Задание на выполнение
  • Диспансерное наблюдение гинекологических больных при различной гинекологической патологии.