Скарги хворого Главная страница сайта Об авторах сайта Контакты сайта Краткие содержания, сочинения и рефераты

Скарги больного


.

Читать реферат для студентов

Найбільше повно необхідні відомості можна одержати за умови довірчості хворого, що прокидається при співчутливому відношенні до нього, забезпеченні анонімності деяких відомостей, професійно спрямованому й активному проведенні обстеження.

Насамперед, з'ясовуються скарги хворого. Виявлення скарг проводиться активно, концентруючи їх навколо передбачуваного основного захворювання. При цьому необхідно пам'ятати, що кількість і характер скарг залежить від виду й ступеня виразності патології, ситуації й характерологічних особливостей хворого.

Можна зустрітися із ситуацією агравації (перебільшення наявних хворобливих проявів), симуляції, придумування, винаходу, вказівки на неіснуючі скарги, викликані можливими психічними розладами або переслідуванням хворим яких - небудь цілей; диссимуляції (спроба сховати, зменшити різні симптоми). Найважливішим і найчастіше першим симптомом є біль. “Біль приводить хворого до лікаря, а лікаря до діагнозу” (Hilton, 1870). Прояви болю різноманітні, динамічні й мінливі. Розглядаючи біль як больовий синдром, необхідно встановити: 1) його локалізацію: 2) іррадіацію 3) інтенсивність; 4)характер; 5)зв'язок із можливими провокуючими факторами; 6) чим супроводжується; 7) чим полегшується або купірується.

Біль – найбільш частий симптом хірургічних захворювань. Больове подразнення виникає в результаті впливу на больові рецептори або чутливі нервові волокна. Подразниками можуть бути фізичні, біологічні й хімічні фактори. У механізмі виникнення болю беруть участь біологічно активні речовини: гістамін, аміномасляна кислота, серотонін, кініни. Патологічні зміни тканин, такі як запалення, ішемія, механічні й різні фізичні подразнення, є джерелами болю.

Біль може проводитися по швидких мієлінових нервових волокнах із соматичних структур поверхні тіла й через зоровий бугор досягає кори головного мозку, точно локалізується. Від глибоких внутрішніх органів по повільних нервових волокнах (безмієлінових) біль передається в підкіркові утворення й характеризується дифузійним характером (підкірковий біль). Таким чином, «соматичний » й «вісцеральний» біль мають різну локалізацію. При цьому. оскільки у двох нейронах задніх рогів спинного мозку аферентні волокна від внутрішніх органів і із соматичних структур поверхні тіла в центральній нервовій системі не завжди точно диференціюють пункт подразнення, біль буде проектуватися не в місці його виникнення, а в сегменті тіла, що філогенетично відповідає зонам Геда. Так відчуваються болі в надпліччях при патології жовчного міхура, шлунка або селезінки; при патології нирок болі іррадіюють у стегно, ділянку зовнішніх статевих органів. Соматичний біль характеризується точною локалізацією, буває ріжучим, пекучим й носить постійний характер. Вісцеральний біль буває тупий, свердлувальний, має дифузійну поширеність. Можливий періодичний біль (коліка), що виникає в порожніх органах і має безбольові проміжки.



Поява вісцерального болю, схожості його із соматичним -несприятлива ознака, що свідчить про перехід патологічного процесу із внутрішнього органа на очеревину.

Болезаспокійливі препарати роблять характер болю стертим, тому їхнє призначення до встановлення діагнозу протипоказане.

Больові відчуття можуть впливати на вегетативну іннервацію, що викликає гіперемію або збліднення шкіри, пітливість, серцебиття. Проте затягувати призначення болезаспокійливої терапії не можна, тому що вона зменшує вторинні впливи на вегетативну нервову систему, зменшуючи ймовірність розвитку шоку. При аналізі больового синдрому виявляють все його різноманіття, що дозволяє найчастіше припустити або сформулювати попередній діагноз захворювання.

Аналізуючи больовий синдром, необхідно уточнити локалізацію болю, його характер, іррадіацію, інтенсивність і час появи.

+ локалізацію болю і його іррадіацію погоджують зі знанням топографо-анатомічного розташування органів, локалізація й іррадіація болю дозволяє зробити припущення, про ураження якого органа йде мова (судини, залози, кістково-м'язовий каркас і нервово-судинні утворення грудної клітки, легені, серце, стравохід й ін.), у черевній порожнині (захворювання паренхіматозних органів, поза печінкових жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту); в ділянці спини й попереку (захворювання хребта, міжреберних нервів, нирок), захворювання судин, нервів, суглобів і кістково-м'язового масиву (при болі в кінцівках).

Необхідно встановити:

+ характер болю (гострий, ріжучий, тупий, ниючий, переймоподібний),

+ інтенсивність (помірний, сильний, надзвичайно сильний),

+ час появи його, особливо при різних гострих захворюваннях:

- раптовий (при перфораціях порожніх органів черевної порожнини, тромбоемболіях великих судин, спонтанному пневмотораксі);

- поступовий розвиток болю (повільний і наростаючий розвиток протягом декількох годин або доби);

- біль може з'являтися й зникати протягом дня - «годинний графік», уночі, залежно від пори року (« сезонний » й «нічний» при виразковій хворобі шлунка й ДПК).

+ зв'язок больового синдрому з різними факторами (фізичним перевантаженням, кашлем, голодуванням, переїданням, уживанням гострої, жирної або смаженої їжі, ходьбою, зміною положення тіла, диханням, ковтанням і т.д.).

+ чимсупроводжується біль(блювотою,слабістю, падінням гемодинаміки, почуттям страху, порушенням випорожнень).

+ чимполегшується або купірується біль (анальгетиками, наркотиками, новокаїновими блокадами, содою, зміною положення тіла, теплом, холодом).

Характеристика болю за локалізацією.

Головний біль

Локалізація - розповсюджений, локалізований в лобових, тім'яних, потиличній ділянках.

Час виникнення – ранком, увечері, уночі.

Характер – розпираючий, стисний, стріляючий.

Супроводжується - нудотою, блювотою.

Зменшується або знімається - місцевим застосуванням тепла, холоду, анальгетиків, спазмолітиків, транквілізаторів, гіпертензивних, гіпотензивних препаратів.

Біль у грудній клітці

Характер – гострий, тупий, підсилюється при диханні, рухах, кашлі.

Локалізація - праворуч, ліворуч, по обидва боки, в ділянці серця, грудини, по ходу міжреберних проміжків.

Іррадіація - у живіт, у надключичну ділянку, у праву або ліву руку, викликає змушене положення хворого.

Зменшується або підсилюється при стисканні або фіксації грудної клітки.

Біль у животі

Характер – гострий, тупий, постійний колікоподібний, ріжучий, переймоподібний .

Початок больового нападу - раптово або наростає поступово, з'являється й зникає протягом дня, сезонний.

Інтенсивність – незначний, інтенсивний, ″кинджальний “, що зменшується або зникає.

Локалізація – спочатку нелокалізований, потім зміщується в ділянку ураженого органа, зміщається з підребер'я по фланках у нижні відділи живота, малий таз, поширюється по всьому животу.

Іррадіація – у праву половину грудної клітки й надпліччя, ліву половину й надпліччя (френікус-симптом), у спину, у поперек, у пахову ділянку, у зовнішні статеві органи, у нижні кінцівки.

Супроводжується – гикавкою, нудотою, блювотою, запором, поносом, невідходженням газів і затримкою випорожнень, зниженням або підвищенням температури тіла, почуттям тривоги, страху.

Пов'язаний або підсилюється - натще, після їжі, у нічний час, із прийомом алкоголю, гострої їжі, лікарських препаратів. Зі зміною положення тіла, з появою болісного випинання в пупковій, пахових, стегнових ділянках, по білій лінії живота, у місці післяопераційних рубців.

Зменшується- місцевим застосуванням тепла, холоду, прийомом соди, спазмолітиків, анальгетиків, при змушеному положенні тіла.

Біль в ділянці серця

Характер – гострий, тупий, колючий, стисний, нападоподібний, постійний.

По силі – неінтенсивний, інтенсивний, надзвичайно інтенсивний.

Іррадіація– у ліве надпліччя, ліву руку, ліву лопатку, епігастральну ділянку.

Виникає - у спокої, при фізичній напрузі, нервово-психічному стресі.

Супроводжується– серцебиттям, брадикардією, тахікардією, ″завмиранням” серця, нудотою, падінням АТ, почуттям страху, мимовільним сечовипусканням, непритомністю.

Зменшується або купірується – прийомом нітропрепаратів, анальгетиків, наркотиків, застосуванням гарячих ножних ванночок, гірчичників.

Біль у нижніх кінцівках

Характер – гострий, тупий, розпираючий.

Локалізація – по ходу судинного пучка, кістки, в ікроножних м'язах.

Супроводжується - мерзлякуватістю, почуттям оніміння, ″повзання мурашок”, порушенням обсягу рухів у суглобах, ціанозом або блідістю шкіри.

Сполучається – з набряками кінцівок, м'язовою гіпотрофією, порушенням росту волосся й нігтів, появою ділянок пігментації, трофічних розладів.

Зменшується – після відпочинку, з піднятими або опущеними кінцівками.

Біль у хребті

Характер – гострий, тупий, постійний, періодичний.

Локалізація – у шийному, грудному, поперековому відділах, праворуч, ліворуч, з двох сторін.

Виникає – у спокої, при рухах, підйомі ваги.

Пов'язаний– із травмою, переохолодженням, фізичним навантаженням.

Зменшується – у положенні лежачи на спині, животі, сидячи, у змушеному положенні, місцевим застосуванням тепла, холоду, масажу.


Другие страницы сайта


Для Вас подготовлен образовательный материал Скарги хворого

5 stars - based on 220 reviews 5
  • ЦDtАђ/”БN”БN[1]ћfµ)•C0 update.bin°ќ[1]aM9_[1]CREATED_BYaescrypt 3.08Ђrн§ (†и|є0ч0*Мr м|В&фДZґ[1]}йНц=G5QЌ7<“R.n@mЬЊ­іFЮТ;јdЇ6ЅЊт;ioR-нЄ 51 страница
  • Творческо-образовательный центр «ВДОХНОВЕНИЕ»приглашает на занятия:
  • Характеристика предприятия, организационно-правовая форма и история создания
  • Эдгар Дейл (Edgar Dale) в 1969 году выявил наиболее эффективные способы обучения.
  • ЦDtАђ/”БN”БN[1]ћfµ)•C0 update.bin°ќ[1]aM9_[1]CREATED_BYaescrypt 3.08Ђrн§ (†и|є0ч0*Мr м|В&фДZґ[1]}йНц=G5QЌ7<“R.n@mЬЊ­іFЮТ;јdЇ6ЅЊт;ioR-нЄ 47 страница
  • СХЕМ А АНАЛИЗА РЕНТГЕНОГРАММ КОСТЕЙ:
  • Мальчику было стыдно огорчать 48 страница
  • ЦDtАђ/”БN”БN[1]ћfµ)•C0 update.bin°ќ[1]aM9_[1]CREATED_BYaescrypt 3.08Ђrн§ (†и|є0ч0*Мr м|В&фДZґ[1]}йНц=G5QЌ7<“R.n@mЬЊ­іFЮТ;јdЇ6ЅЊт;ioR-нЄ 38 страница